2015/08/16

Чому я не хотів би жити в Канаді. ч.2

Продовження, частина перша - тут.

 При підготовці переїзду до Канади, одне з найважливіших питань, яке турбувало мене і, мабуть, мучить всіх подібних іммігрантів - чи зможу я там забезпечити своє існування, а, тобто, чи зможу я знайти там роботу.

 Це питання може відлякати багатьох не тільки до переїзду, але й навіть змусити когось повернутися назад, на Батьківщину. Справа в тому, що з роботою тут, іноді, дуже важко. Особливо спочатку. Бувають виключення і, одне з них, - це ті, хто їдуть сюди вже із запрошенням на роботу. Навіть і їм буває важко призвичаїтися, але поговоримо про тих, хто їде без попередньої визначеності.


 Отже, навіть якщо в Канаді Ваша професія дійсно універсальна(не потребує додаткового ліцензування) і в дефіциті, Вам часто доведеться починати з нуля. В Україні Ви могли бути майстром-програмістом 80-го рівня, керувати проектом і т.д. А тут Вас чомусь не беруть навіть на Junior посаду.
 Вам, швидше за все, доведеться розіслати сотні резюме і прийняти участь в десятках співбесід. Критичне запитання від рекрутерів та роботодавців - чи є у вас досвід роботи в канадській компанії? 
 Уся співбесіда може пройти гладко і пречудово. А потім Вам не передзвонюють і не відписують... :(

 Про те, як подолати цей бар'єр, є написано дуже багато і повторювати ті методики не є мета цього посту. Просто попередження - будьте готові "рити землю", якщо хочете досягнути успіху. Це отака величезна ложка дьогтю.

 Тепер повідло навіть не ложками, а лопатами - все це минає з часом і всі, хто готовий чесно і наполегливо працювати, отримають по заслугах. Отакий от комунізм. :) Більше того, навіть немає особливого обмеження, як високо ви можете вирости. 
 Я знаю приклад, коли розумна людина шукала першу роботу майже два роки, а зараз на посаді директора в одному з найбільших кандських банків, сидить в своєму кабінеті в скляному хмарочосі в центрі Торонто. 
 Я знаю приклад, коли людина вирішила не продовжувати кар'єру IT-працівника і по приїзду влаштувалася в будівельну фірму. Зараз ця сім'я живе у власному будинку, їздять на висококласних автомобілях і, в цілому, ні в чому собі не відмовляють.

 Але треба бути готовим "рити землю" роками, навчитися жити без блату і, іноді, переживати певні принизливі моменти - неприємні ляпсуси в зв'язку з власною необізнаністю місцевих особливостей, недостатнім знанням мови і т.д. Готові ви до такого?


Немає коментарів: